Міністр оборони Швеції: Росія не така сильна, як дехто думає

«Росія, можливо, не настільки сильна, як припускали деякі люди. Зрештою, починаючи з грудня 2023 року, Росія змогла захопити лише близько 1,5% української території, втрачаючи приблизно тисячу військовослужбовців щодня», - наводить його слова кореспондент Укрінформу.

Водночас, за словами Йонсона, є напрями, за якими Швеція стежить особливо уважно. Росія нарощує спроможності для ударів на великі відстані, дедалі вправніше діє у радіоелектронній боротьбі та у застосуванні дронів і безпілотних систем. Крім того, Москва має масштабні плани відбудувати свою армію так, щоб вона перевершувала ту, якою вона була до повномасштабного вторгнення в Україну, і вкладає кошти у військову інфраструктуру в Калінінградському військовому окрузі та Калінінградській області.

«І вони схильні йти на значні політичні та військові ризики. Ми бачимо безрозсудну поведінку Росії, коли йдеться про гібридні операції», - зауважив міністр.

Окремо Йонсон згадав про мету Росії щодо Швеції та Фінляндії - не допустити їхнього вступу до НАТО. На його думку, приєднання обох країн до Альянсу стало «непередбаченим наслідком для російського стратегічного мислення» і дає змогу створювати «певні стратегічні дилеми для Росії». Та сам членство - не все: Швеція хоче бути постачальником безпеки для НАТО. Країна швидко перекинула важкий механізований батальйон до Латвії, виступає рамковою державою для діяльності НАТО FLF у Фінляндії, залучає винищувачі Gripen до місій Альянсу та патрулювання польського повітряного простору, а її військово-морські судна інтегровані в діяльність у Балтійському морі.

На національному рівні Швеція з 2020 року потроїла оборонний бюджет - нині він становить 3,2%, а до 2030-го має сягнути 3,5%. Як підкреслив Йонсон, країна здійснила найбільшу зміну власної безпекової та оборонної доктрини за понад 200 років, відмовившись від позаблоковості й приєднавшись до НАТО.