Заброньованих мобілізують, а звільнити не можуть: судова колізія і законопроєкт, що застряг

Судова практика останніх двох років показує: мобілізація заброньованого — цілком реальний сценарій. Рівненський окружний адміністративний суд розглядав справу чоловіка, який прийшов до ТЦК за повісткою, а звідти потрапив на медогляд і в навчальний центр. У частині йому заявили, що броні немає. Сам же він наполягав, що документи про бронювання показував, але їх до уваги не взяли.

У ТЦК своє пояснення: бронювання нібито анулювали, бо чоловік сам від нього відмовився і написав заяву на військовий квиток. От тільки відмовився він уже після того, як його мобілізували. Суд став на бік позивача — у законі про мобілізацію такої підстави для анулювання броні просто немає. Накази про призов скасували, але звільнити зі служби не змогли: процедура призову визнається незворотною, тож протиправність рішення не повертає людину в попереднє становище.

Ця логіка спирається на постанову Верховного Суду від березня 2025 року. Адвокат Олександр Золотухін описує парадокс просто: громадянин має відстрочку, показує документи — і все одно опиняється в частині, а суд визнає мобілізацію незаконною, але служити таки доведеться. За такого підходу, каже він, мобілізувати можна будь-кого з будь-якою формою відстрочки.

Утім, суди нижчої інстанції дедалі частіше ухвалюють рішення всупереч позиції ВС. Волинський окружний адміністративний суд зобов'язав військову частину виключити зі списків чоловіка, чиє бронювання підтвердила «Укрзалізниця». Рівненський суд у травні прямо зобов'язав командира звільнити такого військового. Юрист Ростислав Кравець нагадує: березневе рішення ВС — не ухвала Великої палати, воно не є обов'язковим для застосування.

Полярність практики юристи пояснюють внутрішніми переконаннями суддів. Адвокатка Катерина Аніщенко додає: поки Велика палата ВС не висловиться, кожен суд вирішуватиме на власний розсуд. Звільнення де-факто відбуваються, але це складний процес, а ТЦК потім важко змінити статус людини з військового на військовозобов'язаного.

Ситуацію могло б вирішити просте доповнення до статті 26 закону про військовий обов'язок — пункт «за рішенням суду». Відповідний законопроєкт №15119 зареєстрували ще в березні, але він застряг у профільному комітеті. Його автор, нардеп Олександр Юрченко, називає документ «законом про справедливість», а не підтримкою ухилянтів. Частина членів комітету з нацбезпеки кажуть, що змінювати законодавство потреби немає: якщо є порушення — треба йти до правоохоронців.