Скандал навколо харківського юриста: невідображені мільйони та сумнівні зв'язки

Під час перевірки спливли факти, які викликали чимало запитань. Зокрема, йдеться про 4,6 мільйона гривень, які Кучерявенко не вказав у декларації. Сам він пояснював, що ці гроші позичив у 2017 році у знайомого на купівлю квартири, і вони надходили частинами, тому окремого декларування не потребували. Утім, в Етичній раді такі пояснення назвали неправдоподібними.

Не обійшлося і без скандалу навколо конкурсу з обрання директора НАБУ у 2023 році, який очолював Кучерявенко. Колишній прокурор САП Станіслав Броневицький публічно заявив, що процедура була не надто незалежною, а сам голова комісії нібито отримував вказівки щодо окремих кандидатів.

Окрему увагу журналісти приділили і статкам родини Кучерявенка. На його матір оформлений автомобіль Audi Q5, а сама родина, за даними розслідування, володіє п'ятьма квартирами у Харкові та має значні заощадження. Сам юрист пояснював придбання автівки необхідністю поїздок матері на дачу, але питання про походження коштів на таку нерухомість і транспорт лишилися відкритими.

Згадують у матеріалі і про роботу Кучерявенка на посаді першого заступника міністра юстиції у 2024–2025 роках, коли відомство очолювали Світлана Гринчук та Герман Галущенко — фігуранти гучного «Міндічгейту». Сам Кучерявенко у цьому скандалі публічно не згадувався, але, як зауважують автори, перші заступники міністрів рідко лишаються осторонь сумнівних справ.

Крім того, видання натякає на ймовірну причетність Кучерявенка до одного з харківських конвертаційних центрів, який нібито організував Ігор Ахметшин. Схема, за даними журналістів, базується на фальсифікації документів із використанням міжнародних товарно-транспортних накладних, що дозволяє створювати фіктивний документообіг, завищувати витрати та виводити безготівкові кошти у готівку. До процесу залучені підприємства, зареєстровані на дружину Ахметшина, а Кучерявенко, за твердженнями, відповідає за «кришування» офісу.