Корецький каже про критичну ситуацію в держфінансах: що не так із бюджетом

Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами наближається до критичної, і закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної допомоги. На перший погляд, цифри не виглядають загрозливо: за січень—липень 2026 року доходи держбюджету становили 3 249,2 млрд грн, видатки — 3 437,4 млрд грн, а офіційний дефіцит — 187,3 млрд грн. Проти 677,9 млрд грн за той самий період 2025 року це скорочення у 3,6 разу.

Але за цим поліпшенням стоїть зовсім інша картина. Міжнародні трансферти сягнули 1 000,7 млрд грн — у 4,6 разу більше, ніж торік, і 30,8% усіх доходів. Без них внутрішні доходи становили б 2 248,5 млрд грн і покривали б лише 65,4% видатків. Розрив між видатками та власними доходами дорівнював би близько 1 187,9 млрд грн. Торік цей розрив був приблизно 897,6 млрд грн, тобто за рік він збільшився орієнтовно на третину. Іншими словами, офіційний дефіцит скоротився на 490,6 млрд грн, тоді як міжнародні трансферти зросли на 785,4 млрд грн — статистичне поліпшення повністю пояснюється зовнішньою підтримкою.

Найбільше внутрішнього ресурсу з'їдають оборона та безпека. За сім місяців на оборону пішло 1 963,3 млрд грн, ще 506,5 млрд грн — на громадський порядок, безпеку та судову владу. Разом це 2 469,8 млрд грн, або 71,9% усіх видатків, і це приблизно на 221 млрд грн більше за весь обсяг внутрішніх доходів. На соціальний захист витрачено 269,6 млрд грн — у 3,7 разу менше, ніж надійшло міжнародних трансфертів. Видатки загалом зросли на 23,8%, тоді як доходи без зовнішньої допомоги — на 19,6%, а податкові надходження — на 19,1%.

Внутрішні запозичення поки не здатні закрити цю прогалину. За січень—серпень 2026 року ОВДП дали 343,5 млрд грн, а погашення становили 296,5 млрд грн — чистий ресурс лише 46,9 млрд грн, тобто 86,3% нових залучень пішло на погашення попередніх випусків. До того ж висока дохідність державних паперів підштовхує банки вкладати ліквідність у борг, а не кредитувати виробничі проєкти.

Міжнародна допомога тим часом надходить нерівномірно. Від початку повномасштабного вторгнення до 1 вересня 2026 року Україна залучила близько 199 млрд дол. Лише за січень—серпень 2026 року надійшло приблизно 31,34 млрд дол.: 5,51 млрд у першому кварталі, 18,01 млрд у другому, 5,71 млрд у липні та 2,11 млрд у серпні. Понад три чверті допомоги першого півріччя припало на другий квартал, а 2025 року 21,71 млрд дол. — понад 41% річного обсягу — надійшло лише в четвертому кварталі.

Що з цим робити? Серед пропозицій — узгодити з ЄС, країнами Групи семи та міжнародними фінансовими організаціями поквартальний графік підтримки щонайменше на 12–18 місяців і передбачити механізм проміжного фінансування на випадок затримки траншу. Планувати бюджет за трьома окремими контурами — цивільні видатки, оборона, відбудова. Шукати внутрішні доходи не через підвищення ставок для сумлінних платників, а через скорочення тіньового обороту, реформу митниці, краще адміністрування акцизів і рентних платежів, перегляд неефективних пільг. Підвищувати результативність видатків, а не механічно недофінансовувати всіх розпорядників. Робити внутрішній борговий ринок довшим і дешевшим, розширюючи коло небанківських інвесторів. І чітко розділяти допомогу: гранти — на незворотні воєнні збитки та критичну соціальну підтримку, кредити — на проєкти, які відновлюють виробництво, експорт і доходи бюджету.

Поки що бюджет виконується, міжнародна підтримка надходить, а внутрішні зобов'язання обслуговуються. Але запас стійкості став небезпечно вузьким: якщо зовнішнє фінансування затримається, внутрішній ринок не замістить його швидко, а якщо більша частина допомоги стане борговою, сьогоднішні витрати перетворяться на додатковий тиск завтра.