Відставка Кравченка: чому зміна прізвища не вилікує прокуратуру

Відставка генерального прокурора Кравченка викликала чимало обговорень, але набагато важливіше те, що буде далі. Якщо на його місце прийде ще одна політично лояльна людина, історія з тиском на антикорупційні органи може повторитися.

Усе почалося ще у 2025 році, коли після призначення Кравченка Верховна Рада швидко ухвалила закон, що розширював повноваження генпрокурора й обмежував незалежність НАБУ та САП. Тоді він запевняв, що не просив додаткових повноважень, і говорив про «дружні стосунки» з антикорупційними органами. Але через суспільний спротив зміни довелося скасувати.

Тепер слідство у справі «Карфаген» розкриває інші деталі. За даними НАБУ і САП, в Офісі генпрокурора могла діяти схема кришування шахрайських колцентрів. Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан зазначає: з приходом Кравченка моніторинг таких справ централізували, а колцентри фактично поділили на «свої» та «чужі». Також скасували конкурси на адміністративні посади, що дозволило призначати лояльних людей.

Під час обшуків у першої заступниці генпрокурора, за даними джерел, знайшли матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками антикорупційних органів. А вже після початку скандалу в прокуратурі нібито готували контратаку на НАБУ та САП.

Експерти наголошують: відставка Кравченка — не ліки. Потрібні системні зміни та конкурсний відбір на посаду генпрокурора, як це відбувається у антикорупційних органах. Інакше ми просто отримаємо нове прізвище на дверях кабінету, а проблема залишиться.