Відставка Кравченка: тест для Зеленського на прозорі правила
Генпрокурор Руслан Кравченко подав у відставку після скандалу з НАБУ. Тепер усе залежить від того, кого і як президент призначить на його місце.
Руслан Кравченко залишає посаду генерального прокурора. Приводом стало викриття НАБУ та САП у межах спецоперації «Карфаген»: слідство вважає, що в Офісі генпрокурора діяла злочинна організація, яка отримувала хабарі за невтручання в роботу шахрайських кол-центрів.
Спочатку Кравченко запевняв, що не збирається звільнятися, але після зустрічі із президентом передумав. Це вже друга пряма кадрова реакція Зеленського на розслідування антикорупційних органів — після відставки Андрія Єрмака.
Оприлюднені плівки показали, як у прокуратурі «ставили на касу» навіть міжнародні запити. За даними джерел, в Україні можуть діяти близько двох тисяч шахрайських кол-центрів, понад тисяча з яких мають силове прикриття і платять щомісячну «абонплату» — до 20 тисяч доларів з точки. Після приходу Кравченка цю частку нібито намагалися збільшити, що й порушило усталений баланс.
Ключову роль у схемі, за версією слідства, відігравав Сергій Кропива на прізвисько Канцлер — заступник керівника департаменту міжнародної співпраці. Він особисто проводив десятки співбесід, розставляючи на посади лояльних людей. Цьому сприяла кадрова політика самого Кравченка: у червні 2025 року він скасував положення про кадровий резерв на керівні посади.
Тепер питання в тому, чи змінить Зеленський підхід до призначення нового очільника відомства. У парламенті вже зареєстровано законопроєкт №15343, який запроваджує конкурсний відбір на цю посаду. Це також одна з вимог євроінтеграції. Якщо ж президент знову обере зручну фігуру без прозорого конкурсу, система лишиться незмінною — і відставка Кравченка стане лише перестановкою, а не реформою.
