Відставка Кравченка: юристи кажуть, що генпрокурор не мав права так писати

У ніч на 7 вересня Руслан Кравченко оголосив, що написав заяву про відставку, назвавши це свідомим рішенням. Ще нещодавно він запевняв, що добровільно з посади не йтиме. Проте юристи звертають увагу на юридичну неточність: генпрокурор не може подавати заяву про відставку — лише про звільнення.

Відставка генпрокурора — це інструмент Верховної Ради, який свідчить про недовіру до посадовця. Для такого рішення заява від самого Кравченка взагалі не потрібна. За історію незалежної України парламент лише тричі відправляв генпрокурорів у відставку: Владислава Дацюка у 1995 році, Віктора Пшонку у 2014-му та Руслана Рябошапку у 2020-му.

У випадку Кравченка йшлося про звільнення за власним бажанням. Такий механізм передбачає, що заяву розглядає президент, потім її скеровують до Верховної Ради, і лише після схвалення депутатами глава держави видає указ.

Те, що людина на посаді генпрокурора не розрізняє цих правових тонкощів, красномовно свідчить про її кваліфікацію та команду, яку вона зібрала. Тепер Офіс генпрокурора опинився в непростій ситуації: обов'язки керівника має перебрати перша заступниця Кравченка Марія Вдовиченко, яку розслідування НАБУ пов'язує з можливим причетністю до дахування кол-центрів у справі «Карфаген».