Відстрочка у ЦНАПі: чому чоловікам доводиться долати перешкоди

За словами адвокатки Дар'ї Тарасенко, чинна постанова Кабміну зобов'язує військовозобов'язаних подавати документи на відстрочку особисто. Це стосується і ЦНАПу, і застосунку «Резерв+», який, втім, дозволяє оформити лише обмежений перелік підстав.

Навіть за наявності технічної можливості скористатися онлайн-сервісом вдається не всім. Наприклад, якщо підстава — троє дітей до 18 років, але одна дитина народилася за кордоном і має іноземне свідоцтво про народження, в українських реєстрах відповідного запису немає. Система не бачить трьох дітей і не дозволяє оформити відстрочку онлайн. Тоді залишається лише шлях через ЦНАП, який передає документи до комісії ТЦК та СП.

Окрема проблема — для чоловіків, які перебувають за кордоном. Навіть маючи право на відстрочку, вони змушені їхати в Україну, щоб його реалізувати. Це не лише значні витрати, а й ризик втратити роботу. До того ж, дорогою до ЦНАПу їх може затримати група оповіщення.

«Люди, які проживають за кордоном і у яких немає можливості онлайн оформити відстрочку, її й не оформлюють. І ми говоримо про величезну кількість, мільйони людей, які за кордоном. Яких держава називає ухилянтами. Але велика кількість з них – не ухилянти, а люди, які мають законне право на відстрочку, а оформити не можуть, тому що для цього немає реального механізму, крім як особисто приїхати в Україну», — наголосила експертка.

Навіть в Україні не всі можуть фізично дістатися до ЦНАПу. Наприклад, чоловіки, які здійснюють постійний догляд за іншими людьми, часто не можуть залишити їх самих. Дехто ж просто боїться виходити на вулицю через можливі зустрічі з працівниками ТЦК.

Дар'я Тарасенко створила петицію на урядовому порталі, в якій пропонує дозволити оформлювати відстрочку через представника за довіреністю. Це, на її думку, зменшило б суспільну напругу, скоротило кількість незаконних мобілізацій та дало б чоловікам за кордоном юридичний захист.