Обстріли та блокада портів з'їдають 1,5 в.п. зростання ВВП — Мінекономіки

Про це на щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES 2026), яку Фонд Пінчука провів у Києві 11–12 вересня, сказав міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

«За оцінками Міністерства економіки, загальні збитки від руйнування інфраструктури та основних засобів, ймовірно, сягатимуть близько $10 млрд щорічно. Сукупні економічні втрати від цих руйнувань, а також від блокади морських портів, становлять близько 1,5 в.п. ВВП лише за цей рік», – наводить його слова пресслужба.

Для порівняння: у Бюджетній резолюції на 2027–2029 роки уряд закладав зростання ВВП цього року на 1,6%, а на 2027-й і 2028-й — прискорення до 4,5% та 5,3% відповідно. Тобто втрачені півтора пункту — це майже все, що мало додатися до економіки.

За словами міністра, все це відбувається за вкрай обмеженого бюджетного та фіскального простору, тож уряд шукає способи допомогти громадам і бізнесу підготуватися до викликів. Серед інструментів — страхування воєнних ризиків і пільгове кредитування, які найближчим часом планують розширити.

«Наразі ми спільно з урядом працюємо над наданням бізнесу кредитів на суму до 1 млрд грн із компенсацією відсоткової ставки, що має забезпечити підтримку ліквідності. Ми вважаємо, що це стане надзвичайно важливим інструментом для ритейлерів і учасників ланцюгів постачання, який дозволить бізнесу ефективно долати перебої, спричинені руйнуванням логістичних маршрутів», – розповів Кравченко.

Механізм такий: держава бере на себе 5 відсоткових пунктів ставки. Якщо банк пропонує 15% річних, підприємець платитиме 10%. Україна також веде переговори з партнерами про їхнє залучення до цих проєктів і, за словами міністра, дуже вдячна за надані гарантії.

Окремо Кравченко запросив долучитися наступного тижня до конференції про приватний сектор у Буковелі на Карпатах — там буде й економічна складова. Головна тема: як мобілізувати приватний капітал попри війну.

«Нашим головним пріоритетом є повна відданість співпраці з міжнародними партнерами задля залучення максимально можливого обсягу міжнародної підтримки – і, сподіваємося, навіть більшого», – підсумував глава Мінекономіки.