Вибори в Криму: як Україна карає організаторів голосування

Восени Росія проводить вибори до Державної думи на окупованому Кримському півострові — вже втретє. Україна такі вибори не визнає, домагається санкцій від партнерів, а ще притягає причетних до відповідальності за власним законодавством.

Одна з таких справ — щодо Світлани Бєлікової, голови незаконної територіальної виборчої комісії Бахчисарайського району. За даними українського слідства, з 2019 року вона організовувала роботу дільничних комісій та забезпечувала проведення російських виборів, зокрема президентських у березні 2024 року. Бєлікову судитимуть заочно за частиною п'ятою статті 111-1 Кримінального кодексу — колабораційна діяльність. Справу вже скерували до суду, максимальне покарання — до десяти років позбавлення волі з можливою конфіскацією майна.

За словами Єгора Реброва, начальника відділу Прокуратури АР Крим та міста Севастополя, подібних справ десятки. «Загалом у нас зараз на розгляді перебуває більше 20 обвинувальних актів в суді і 17 вироків вже винесено. Крім того, десь близько 80 і трохи більше осіб запідозрено вже. Це по минулих виборах і іншим політичних заходах на кшталт референдумів», — каже він. Якщо вирок ухвалюють заочно, фігурант залишається в розшуку. «У разі встановлення її перебування на території підконтрольній Україні або території країн-партнерів, звідки можлива екстрадиція, особа може бути затребувана для відбуття покарання», — пояснює Ребров.

Відповідальність стосується не лише громадян України. Один із кейсів — голова Центральної виборчої комісії Росії Елла Памфілова, яка, за даними українського слідства, сприяла перенесенню російської виборчої системи на тимчасово окуповані території. Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник каже: «Що стосується громадян України, які перейшли на сторону Росії і сприяють агресору, то зрозуміло, що тут застосовується колабораційна діяльність. Що стосується іноземних громадян, в першу чергу мова йде про громадян Російської Федерації або громадян Білорусі, то зрозуміло, що до них застосовується більше інші статті, які пов'язані з війною, територіальною цілісністю і так далі».

Окрема стаття про колабораційну діяльність з'явилася в українському законодавстві у 2022 році. Її частина п'ята передбачає покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі, заборону обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на 10–15 років та можливу конфіскацію майна. Йдеться про членів комісій, кандидатів, агітаторів, а також тих, хто допомагає виборам — друкує бюлетені чи веде агітацію.

До 2022 року участь у псевдовиборах розслідували як державну зраду. Таку справу відкривали проти кримського депутата Руслана Бальбека, який разом із шістьма іншими кримчанами став депутатом Держдуми РФ на виборах 2016 року, але провадження до суду не дійшло. За державну зраду торік засудили до 14 років організатора псевдореферендуму 2014 року Михайла Малишева — розслідування тривало 11 років.

Складнощі виникають і з тими, хто голосує під тиском. «Величезна кількість людей вимушена брати участь в цих виборах. Є так званий адміністративний ресурс, тобто там, наприклад, залякування, звільнення з роботи, переслідування, ФСБшники там ходять і так далі», — каже Скрипник. За її словами, найскладніше для слідства — встановити, чи людина діяла добровільно. Нині Прокуратура АР Крим та міста Севастополя веде досудове розслідування щодо причетних до цьогорічних псевдовиборів.