ЄСПЛ слухає справу десяти українських дітей, які зникли в Криму

Про це йдеться у справі «Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти українських дітей проти Росії», яку Європейський суд з прав людини почав розглядати по суті.

Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, представляючи позицію українського уряду, наголосила: «Ця справа, можливо, невелика за кількістю, але величезна за своїм масштабом. Доля цих десятьох дітей є проявом уже засудженої Судом масштабної системної практики ідеологічної обробки українських дітей і стирання їхньої української ідентичності, яку цілеспрямовано підтримує держава-відповідач». Вона закликала ЄСПЛ визначити за статтею 46 Конвенції з прав людини конкретні кроки для Росії: розкрити повну інформацію про дітей, їхній правовий статус і місцеперебування, забезпечити повернення в Україну та співпрацювати задля цього з українською владою, Комітетом міністрів Ради Європи та відповідними міжнародними механізмами.

Ідеться про десятьох неповнолітніх, які народилися у 2009–2013 роках і є громадянами України за народженням. У 2014 році вони перебували під опікою української держави та жили в дитячих закладах у Криму. На момент окупації півострова їм було від одного до п’яти років.

За даними Спілки, після встановлення Росією фактичного контролю над Кримом понад чотири тисячі дітей, позбавлених батьківського піклування, автоматично оголосили громадянами РФ. Попри неодноразові звернення української влади, Росія відмовилася передати дітей Україні та запустила процедури їхнього усиновлення. Заявник твердить, що російська влада залишила цих десятьох дітей у відповідних установах, приховала інформацію про їхнє місцеперебування та внесла їх до російських систем усиновлення чи передачі у прийомні сім’ї. Деяких із них, імовірно, вже усиновили. Даних про те, де вони перебувають, немає з 2014 року, і це заявник кваліфікує як насильницьке зникнення.

У заяві йдеться про можливе порушення статті 5 Конвенції, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність, а також статті 8 — права на повагу до приватного і сімейного життя. На думку заявника, довільна зміна громадянства дітей та розміщення їхніх даних на сайтах з усиновлення порушили право на збереження їхньої соціальної ідентичності як громадян України.

Заяву подали до ЄСПЛ у січні 2023 року. У березні 2025 року Суд повідомив про неї уряд Росії та запропонував відповісти на конкретні запитання, а в березні 2026 року поставив сторонам додаткові. Українська Гельсінська спілка, уряд України та кілька неурядових організацій, допущених до справи як треті сторони, подали письмові позиції. Російський уряд жодних зауважень Суду не надав. Після публічного слухання судді розпочнуть закриті наради, а рішення щодо прийнятності та суті справи оголосять пізніше.