Закон Ліндсі Грема: Трампу дали новий важіль у грі з Китаєм

Закон, який рік лежав без руху в обох палатах Конгресу, все ж ухвалили. Він дає Трампу право за власним рішенням вводити стовідсоткові мита проти країн, що купують російські енергоносії. І якщо комусь здається, що це стосується лише Китаю чи Індії, то це зовсім не так.

Російську нафту й газ купують Євросоюз, Японія, Південна Корея, В'єтнам, Бразилія, Саудівська Аравія — загалом не менше ніж 40 країн. Тобто митні війни фактично повертаються на глобальну арену.

Навіщо це Трампу? По-перше, 24 вересня мають відбутися його переговори із Сі, і цей закон — єдиний козир у руках Трампа, який підходить до столу з дуже слабкою позицією. США застрягли в Ірані без швидких перспектив контролю над Ормузом, а вихід хуситів до Баб-ель-Мандебської протоки та удари по головному нафтопроводу Саудівської Аравії можуть заблокувати країну. Трампу доведеться просити лідера Китаю про допомогу на Близькому Сході — інших варіантів у нього немає. А просити без козиря в руках незручно. Тож він дістає улюблений інструмент — торговельні війни.

По-друге, республіканці можуть втратити Конгрес, і закон потрібен, щоб посилити позиції Трампа до кінця каденції. Скасувати його практично неможливо: дві третини голосів демократи не зберуть. А самі республіканці, з огляду на розворот MAGA в бік України, апелюватимуть до цього закону під час виборчої кампанії.

Але головне: цей закон — не про Україну. Він про посилення Трампа. Логіка мит залежатиме лише від двох речей: ситуативної гри Трампа проти партнерів і ворогів та його щирої віри, що митна політика стимулює реіндустріалізацію США. Попередні мита справді дали часткове повернення виробництва та інвестицій, але ширше пожвавлення промисловості, схоже, було зумовлене передусім високотехнологічними інвестиціями, зокрема попитом на штучний інтелект. Утім, Трамп усе приписує власній митній політиці й на цьому будуватиме гру далі.

Зупинити російський нафтовий експорт цим законом не вдасться. Війна на Близькому Сході робить російську нафту майже безальтернативною, і навіть нові мита проти Китаю та Індії не зупинять експорт туди — вони як обходили санкції раніше, так робитимуть і надалі. Обмеження можливостей такого гравця, як Саудівська Аравія, лише закріплює цю безальтернативність. Найімовірніший сценарій — чергова обмежена угода про торговельне перемир'я, а розмова про Україну та Близький Схід за участі Пекіна — це вже значно складніша угода, на яку Китай готовий піти лише за ширші поступки США. Перед виборами Трамп на таке навряд чи зважиться.