За дзвінки з «банку» — до 15 років: Рада ухвалила закон про шахрайські кол-центри

За документ віддали голоси 313 народних депутатів, а президент підписав його вже 16 вересня. Кримінальний кодекс поповнився новими статтями, які розділяють відповідальність залежно від ролі людини у схемі.

Найлегше відбудуться ті, кого звинуватять у самому лише електронно-комунікаційному шахрайстві — тобто незаконному зборі персональних даних, банківської таємниці чи реквізитів карток для заволодіння чужим майном. Їм загрожує від 3 до 8 років із забороною обіймати певні посади до 3 років. Повторно або у змові з групою — від 5 до 10 років. Якщо ж злочин стався у воєнний чи надзвичайний стан або його вчинила організована група, термін зростає до 7–12 років із конфіскацією майна.

Організаторам і керівникам шахрайських структур — від 7 до 12 років із конфіскацією. Учасникам і тим, хто надає таким організаціям послуги, — від 5 до 10 років. Якщо йдеться про воєнний стан або організовану групу, строк сягає 8–13 років. А хто створить цілу спільноту з кількох шахрайських організацій, ризикує сісти на 10–15 років із конфіскацією майна.

Окремо прописали й покарання для рекрутерів, які заманюють людей на таку роботу: від 3 до 5 років із конфіскацією, а за повторність чи в особливих умовах — 5–10 років. Водночас рядовий учасник, який добровільно звернеться до правоохоронців до повідомлення про підозру й активно допоможе розкрити схему, може уникнути відповідальності. Організаторів і керівників це не стосується.

Нові правила ухвалили на тлі гучної справи «Карфаген» — розслідування НАБУ і САП про можливе кришування мережі шахрайських кол-центрів на рівні керівних посадовців Офісу генпрокурора. За версією слідства, топпосадовці брали хабарі за невтручання у діяльність схем. До цього покарання за такі дзвінки часто обмежувалося умовними строками навіть за наявності обвинувального вироку.