Як законно перевірити кандидата? Поради для роботодавців
Законна перевірка кандидата — це не просто збір даних, а чітке розуміння меж. Розповідаємо, як українському роботодавцю не порушити закон під час перевірки.
Українське законодавство не дозволяє роботодавцям збирати будь-яку інформацію про кандидата без обмежень. Статті 24 і 25 Кодексу законів про працю чітко визначають: вимагати можна лише ті документи, які передбачені законом. Заборонено збирати відомості про партійну чи національну належність, походження або інші характеристики, не пов’язані з роботою.
Письмова згода кандидата — не універсальний дозвіл на збір будь-яких даних. Закон «Про захист персональних даних» передбачає кілька правових підстав для обробки: згода, виконання переддоговірних заходів, юридичний обов’язок або законний інтерес. Компанія має визначити підставу до початку перевірки.
Для перевірки освіти можна використати Реєстр документів про освіту ЄДЕБО, але він охоплює не всі історичні документи. Відомості про судимість не можна перевірити в відкритому доступі — витяг отримує сам кандидат або його уповноважений представник через «Дію». Роботодавець не повинен вимагати такий витяг для кожної вакансії без законної підстави.
Соціальні мережі також підпадають під регулювання. Аналізувати можна лише публічно доступну інформацію, не обходячи налаштування приватності. Не можна збирати відомості про захищені характеристики, якщо вони не мають законної мети. Рішення не варто ухвалювати на підставі одного допису без перевірки контексту.
Для міжнародних або воєнних перевірок стандартних українських реєстрів недостатньо. Потрібно враховувати законодавство інших країн, правила передачі персональних даних та можливість перевірити установи. Відсутність інформації не слід подавати як підтвердження відсутності ризику.
