Зеленський пропонує до 12 років за колцентри та «дропи»

За перше півріччя 2026 року Держфінмоніторинг нарахував понад 12 тисяч осіб, причетних до дроп-схем, а обсяг операцій за їхньою участю перевищив 18,5 млрд грн. Ці цифри озвучили на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, де невідкладно взялися за два законопроєкти, подані Володимиром Зеленським.

Йдеться про документи №16013 та №16014. Перший має покарати за незаконні дії з платіжними інструментами та банківськими рахунками — тобто за використання так званих дропів, коли чужі картки чи доступ до рахунків задіюють у незаконних операціях. Покарання пропонують за незаконну передачу картки чи доступу до рахунку, а також за отримання або зберігання чужих платіжних інструментів із метою шахрайства. Депутати окремо наголосили: ідеться саме про незаконну передачу з відповідною метою, тож добросовісні користувачі не мають постраждати — рідним і близьким власник рахунку й надалі може оформити додаткову картку.

Другий законопроєкт стосується шахрайських колцентрів. Їхні працівники часто представляються співробітниками правоохоронних чи державних органів і через електронні комунікації виманюють персональні дані, банківську інформацію, реквізити карток та коди автентифікації. Найчастіше в пастку потрапляють пенсіонери, військовослужбовці, їхні рідні та внутрішньо переміщені особи. Нині правоохоронцям складно дістатися до організаторів, бо доводиться доводити конкретний епізод шахрайства й заволодіння грошима. Нові норми мають дозволити карати вже за сам факт створення та діяльності такої організації.

За створення чи керівництво пропонують від семи до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За участь або сприяння — від п'яти до 10 років, за умисне залучення нових учасників — від трьох до п'яти. Службовцям, які прикривають схеми своїм становищем, загрожує від восьми до 12 років, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади до трьох років. Водночас рядовий учасник може уникнути відповідальності, якщо до повідомлення про підозру добровільно розповість про організацію та допоможе викрити організаторів. На тих, хто створив організацію чи керував нею, це не поширюється.

На засіданні помітили й зміну почерку шахраїв: якщо раніше траплялися офіси на 50–60 людей, то тепер групи дробляться на маленькі осередки по кілька осіб у квартирах. Дискусію викликало те, що в парламенті вже є законопроєкт №10190 про електронно-комунікаційне шахрайство — його зареєстрували у жовтні 2023 року і 22 травня 2024-го ухвалили за основу, тепер готують до другого читання. Частина депутатів назвала президентську ініціативу дублюванням роботи комітету, інші підтримали нові норми й запропонували узгодити їх із Кримінальним кодексом, зокрема замінити «шахрайську злочинну організацію» на «шахрайську організовану групу». Кіберполіція та Національна поліція заявили, що підтримують доопрацьовану редакцію №16014.