Укрзалізниця на межі: без окремого плану вантажні перевезення прифронтових регіонів можуть зупинитися

Вантажні перевезення у прифронтових регіонах опинилися під загрозою через російські удари по залізничній інфраструктурі, нестачу локомотивів і машиністів. Про це заявив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков.

Цифри красномовні. У другому кварталі 2026 року середньодобові обсяги навантаження по системі залізничного транспорту впали на 4% від базового рівня, а на Придніпровській філії УЗ — аж на 17%. За словами Каленкова, для прифронтових територій стабільна робота залізниці — це не просто логістика, а й збереження економічного життя. Якщо заводи, шахти та елеватори поблизу фронту не можуть регулярно відвантажувати продукцію, під загрозою опиняється саме їхнє існування.

«Забезпечення перевізної спроможності - це не тільки про транспорт чи логістичні рішення. Це елемент державної політики утримання економічної та демографічної присутності України на територіях, які ми прагнемо зберегти», - наголосив він.

Найболючіша проблема — кадри. У 2026 році щодня близько 30 поїздів не виходять у рейс саме через нестачу машиністів. Ще гірша ситуація з тягою: від початку повномасштабної війни Росія атакувала «Укрзалізницю» 6119 разів, з них понад 1500 ударів припали на 2026 рік. Пошкоджено 508 локомотивів. Каленков попереджає: якщо динаміка збережеться, у 2027 році дефіцит локомотивів лише зростатиме — особливо коли розблокують порти й пожвавиться промисловість.

Серед рішень він називає запуск «залізничного Рамштайну» — міжнародного механізму для залучення фінансування, локомотивів, запчастин і технічної допомоги від партнерів. «Щоб мати можливість нарощувати експорт завтра, проблему потрібно вирішувати вже сьогодні. Без залучення зовнішніх резервів і ефективної роботи "залізничного Рамштайну" Укрзалізниця самостійно не впорається», - підкреслив Каленков.

Окремо він пропонує уряду п'ять напрямів дій: забезпечити локомотивні бригади та інші дефіцитні кадри, відновити локомотивну тягу, провести аудит і ремонт вагонного парку, посилити захист залізничної інфраструктури та створити єдину систему щоденного моніторингу пропускної спроможності — від локомотивів і бригад до колій, станцій, прикордонних переходів і портів. Головне завдання, наголошує Каленков, — не допустити моменту, коли залізниця поступово втратить здатність перевозити необхідні обсяги, а проблема стане очевидною лише тоді, коли попит на український експорт знову зросте.