Зброярі просять здешевити дозволи на експорт: 20–30% від вартості — забагато

Йдеться про урядову постанову №875, яка на час воєнного стану встановлює спеціальний порядок міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання. Кілька галузевих об'єднань — Українська рада зброярів, Ліга оборонних підприємств України, Український кластер подвійних технологій, Федерація роботодавців України, Національна асоціація оборонної промисловості України та Технологічні Сили України — разом підготували пропозиції щодо її змін.

Найбільше питань викликає плата за дозвіл на експорт. Зараз вона становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% вартості складових частин і комплектувальних виробів. Для частини продукції, зокрема конвенційного озброєння, це може зробити експорт економічно невигідним і підірвати позиції українських компаній на зовнішніх ринках. Виробники пропонують або скасувати плату повністю, або знизити її до не більш як 5% вартості контракту.

Окремо бізнес виступає проти авансової сплати: на його думку, гроші варто стягувати після фактичного виконання контракту або хоча б після надходження коштів від іноземного замовника. Також пропонують гарантувати повернення коштів, якщо контракт зірветься з незалежних від виробника причин, і дозволити поетапну сплату для довгострокових угод.

Ще одна проблема — можливість зупинити експорт, якщо державний замовник має «намір» закупити відповідний товар. У постанові, на думку галузі, нечітко прописано, яким документом підтверджується такий намір, за який строк він має перетворитися на реальну закупівлю і що робити, якщо вона так і не відбудеться.

Бізнес також просить переглянути мінімальний поріг контракту у 15 млн грн — він заважає тестовим, демонстраційним, дослідним і пілотним поставкам, які часто передують великій угоді із закордонним замовником. Для таких випадків пропонують окремий режим або суттєво нижчий поріг. Крім того, виробники хочуть мати зрозумілий механізм доступу до актуального переліку критичних товарів та інформації про зміни до нього. І нагадують: 30-денний строк розгляду заявок має дотримуватися, а принцип мовчазної згоди — застосовуватися однозначно.