Штраф без перевірки: як ТЦК карає бізнес на 34 тисячі

В Україні ТЦК та СП мають право притягати посадовців до адміністративної відповідальності без виїзних чи планових перевірок. Законодавство не обмежує повноваження військкоматів лише ревізіями, тож через брак ресурсу під час воєнного стану порушення виявляють дистанційно — за документами та календарними датами.

Планові заходи щодо компаній із заброньованими працівниками або мобілізаційними розпорядженнями мають відбуватися щороку, а для решти суб'єктів господарювання — раз на чотири роки. Але навіть поза цими графіками посадовця можуть оштрафувати за порушення процедури оповіщення, неподання відомостей чи невиконання розпоряджень.

Найпоширеніший привід для штрафу за частиною 3 статті 210-1 КУпАП — зрив процедури сповіщення працівників. Показовою стала справа директора ПП «НАФ», який отримав розпорядження ТЦК щодо оповіщення призовників, але замість внутрішнього наказу відправив викликаних співробітників у відпустки за власний рахунок. Шостий апеляційний адміністративний суд у травні 2025 року визнав це прямою відмовою від виконання обов'язків і залишив штраф чинним.

Покарання загрожує навіть тим, хто сповістив працівників, але не звітував перед військкоматом. Зокрема, підрозділ «Охорона» ДП «Селидіввугілля» вручив виклики працівникам, зібрав підписи, проте не надіслав письмового підтвердження до ТЦК. Інспектор з кадрів отримав штраф, а суд у січні 2024 року відхилив позов про його скасування.

Окрема категорія — невиконання військово-транспортного обов'язку. Керівник ДП «Рогачівське» відмовився отримувати наряд на надання вантажівки КАМАЗ, пояснивши це браком повноважень, і отримав ті самі 34 тисячі гривень штрафу. Неподання регулярних звітів про техніку також тягне стягнення без додаткових перевірок.