Земельна колізія: бізнес з іноземним капіталом під загрозою

Українська асоціація операторів зв'язку ТЕЛАС звернулася до уряду, РНБО та профільних державних органів із закликом терміново виправити системну законодавчу прогалину в Земельному кодексі. Проблема стосується правової невизначеності щодо набуття землі юридичними особами з іноземною участю, що вже перетворилося на інструмент тиску на міжнародних інвесторів.

В Асоціації наголошують, що це не поодинокий судовий спір, а системна загроза для захисту права власності та стабільності критичної інфраструктури. Міжнародні партнери, які законно працюють в Україні, вкладають кошти та створюють робочі місця, через неоднозначне трактування норм можуть втратити гарантовані права або стати об'єктом маніпуляцій.

Суть проблеми — у статті 82 Земельного кодексу, яка дозволяє по-різному тлумачити право компаній з іноземним капіталом, зареєстрованих в Україні, набувати у власність землі несільськогосподарського призначення. Кодекс не визначає, коли саме оцінювати склад засновників: на момент створення компанії чи на момент купівлі землі. При цьому самі іноземні юридичні особи мають таку можливість, що ставить український бізнес у гірше становище.

Найяскравіший приклад — телекомунікаційна галузь. Коли ділянка під базовою станцією мобільного оператора потрапляє до рук третіх осіб, новий власник може встановлювати непропорційну орендну плату або блокувати доступ ремонтних бригад. У разі аварій чи блекаутів це загрожує зникненням мобільного зв'язку, інтернету та сповіщень про повітряну тривогу в цілих районах.

У ТЕЛАС попереджають: якщо Верховний Суд у справі № 926/3616/23 сформує підхід, за яким компанії з іноземною участю не можуть набувати землю, понад 80 тисяч українських підприємств опиняться в зоні ризику. Це стосується енергетичних об'єктів, агропромислових підприємств, логістичних комплексів та оборонних виробництв.

Асоціація закликає Кабінет Міністрів, Верховну Раду та РНБО спільно ініціювати зміни до статті 82 Земельного кодексу. Вчасне врегулювання, на думку експертів, посилить гарантії захисту інвесторів, знизить правову невизначеність і забезпечить стабільну роботу критичної інфраструктури.