Доля культурної спадщини Криму потребує більшої уваги з боку українських журналістів

25 грудня Міністерство інформаційної політики разом із Кримською правозахисною групою організувало в інформаційному агентстві «Укрінформ» прес-конференцію на тему: «Що відбувається з українськими культурними цінностями в анексованому Криму?»

За словами радника Міністра з питань інформаційної політики щодо Криму Еміне Джеппар, 220 об’єктів культурної спадщини Криму, розпорядженням російського прем’єр-міністра, внесені до переліку об’єктів федерального значення, що означає фактичне їх присвоєння Росією. В цей перелік потрапив і головний осередок кримськотатарської культури та історії – Ханський палац в Бахчисараї. «Доля палацу опинилася в руках країни, яка за різних часів та правителів, намагалася знищити корінне населення Криму та стерти пам’ять про кримських татар. Крім того, в будь-який момент цінні артефакти можуть бути вивезені до Росії. Це питання повинно більш системно висвітлюватись українськими ЗМІ», – наголосила Джеппар.

Президент ICOMOS Україна Микола Яковина навів дані Національного інституту стратегічних досліджень, згідно з якими 300 тис. експонатів державної частини музейного фонду було описано та наново паспортизовано в окупованому Криму. «З 12-мільйонного культурного надбання українських музеїв, двадцята частина знаходиться в Криму. На півострові майже 10-та частина усього нерухомого культурного надбання України. Це й пам’ятки археології, історії, архітектури, садово-паркового мистецтва, монументального мистецтва –а це загалом біля 14 тис. пам’яток, а також безцінні місцеві архіви та бібліотечний фонд, які наразі під загрозою», – зазначив Микола Яковина.

Юрист британської правозахисної групи Global Rights Compliance Катерина Бусол розповіла, що завдання України полягає в поверненні експонатів кримських музеїв, які експонувались за кордоном. «Відповідно до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей, у випадку збройного конфлікту, Росія, як держава-окупант, зобов’язана не просто утримуватися від будь-яких протиправних дій, але й допомагати в забезпеченні їх безпеки», – зазначила Катерина Бусол.

Правозахисники Кримської правозахисної групи презентували аналітичний огляд про положення Національного заповідника «Херсонес Таврійський» відповідно до стандартів та норм ЮНЕСКО. Відповідно до інформації доцента кафедри історії України Київського університету ім. Грінченко Марини Будзар, місцева «влада» не допускає експертів ЮНЕСКО на територію заповідника та намагається перетворити його з наукового центру на релігійний.

У заході взяли участь: Марина Будзар, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Київського університету ім. Грінченка; Валентина Потапова, заступник керівника Центру громадянської освіти «Альменда»; Катерина Бусол, кандидат юридичних наук, юрист британської правозахисної групи Global Rights Compliance; Микола Яковина, президент ICOMOS Україна; Тетяна Печончик, голова Центр інформації про права людини/Кримська правозахисна група; Еміне Джеппар, радник Міністра інформаційної політики України з питань Криму.

Урядовий портал