Пального вистачає, але запас не завадить: що кажуть про удари по АЗС

Про удари по паливній інфраструктурі останніми днями говорять чи не всі. І хоч панічні заклики робити запаси вже розлетілися телеграм-каналами, ситуація не така критична, як може здатися. У прифронтових областях понад 300 АЗС зазнали атак, але жодного місця, де люди залишилися б без пального, наразі немає. Так, подекуди доводиться їхати далі або брати каністри, проте ніхто не зупинився.

Перебої з пальним теоретично можливі — але не через удари по АЗС, а через системну роботу ворога по всій паливній інфраструктурі. Це не новина: галузь обстрілюють без упину ще з 24 лютого 2022 року. Спочатку було перекрито майже 100% довоєнних постачань, і тоді вдалося побудувати нову систему через південний та західний кордони.

Ця система диверсифікована й гнучка, вона пройшла чимало випробувань: пальне везуть розгалуженими маршрутами всіма видами транспорту. Для країни, що воює, це ідеальний варіант. Але він не куленепробивний — ворог шукає слабкі місця і знаходить їх. Морський шлях, наприклад, давно став дуже проблематичним, а місцями вже просто недоступним.

Не виключено, що деякі напрямки постачання вдасться нейтралізувати. Відновити їх можуть швидко, а можуть і не встигнути — тоді доведеться шукати нові. Саме цей проміжок часу варто пересидіти на власних запасах, щоб не створювати ажіотаж, який у нас, погодьтеся, трапляється.

У Європі діє система стратегічних запасів нафти і нафтопродуктів на 90 днів споживання. В Україні є закон, який мав би за кілька років створити подібні запаси. Але є нюанс: зберігати пальне ніде, бо немає нафтобаз, які хоч раз не були атаковані — деяким вистачило одного разу, щоб згоріти або щоб від них відмовилися.

Уряд уже почав робити реальні кроки: ухвалено пакет постанов, які передбачають страхування паливних ризиків і пільги за кредитами на створення підземних резервуарів. Суми — до 1 млрд грн під цільове використання з обмеженим терміном реалізації проєкту (обговорювали рік). Щоправда, узгодження проєкту нового резервуара займає 1–1,5 року, а будівництво — ще мінімум пів року. Тож захищені сховища можуть з'явитися за 2–2,5 роки в кращому разі, а за лібералізації бюрократії — вдвічі швидше. До зими централізованого запасу точно не буде.

Що робити? Запас мають зробити самі споживачі — ті, у кого є така можливість: водії, муніципалітети, громади, державні та комерційні компанії. Уряд уже кілька тижнів тому публічно розпорядився створити запаси пального по своїй вертикалі. Наразі все нормально, пального більше, ніж треба, і тотального дефіциту, як 2022 року, не очікується. Але локальні перебої можливі — і саме їх варто пересидіти на своїх запасах, щоб не створювати паніку й не висушувати АЗС. Саме паніка зупинила нас тієї весни 22-го.

І головне: ці гроші не пропадуть, пальне завжди можна буде використати. Особисто автор зробив запас на два баки генератора й автомобіля. Історія цієї війни вчить сподіватися на краще, але розраховувати на гірше.