Генпрокурор Кравченко виїхав з України: як розгортався конфлікт із НАБУ та САП

Історія з генеральним прокурором Русланом Кравченком за рік перетворилася з кадрового питання на відкритий конфлікт між цілими інституціями. У ніч на 14 вересня він виїхав з України, наполягаючи, що це закордонне відрядження і зустрічі з партнерами. Говорити він хоче не про власну підозру, якої в справі «Карфаген» поки не має, а про діяльність НАБУ і САП.

Сам скандал почався з обшуків у службових приміщеннях Офісу Генпрокурора. За версією антикорупційних органів, один із керівників відомства Сергій Кропива очолював злочинну організацію, яка брала гроші за «кришування» шахрайських кол-центрів і легалізувала десятки мільйонів гривень. Під час слідчих дій у першої заступниці Генпрокурора Марії Вдовиченко знайшли матеріали про стеження за керівництвом НАБУ і САП, їхніми родинами та співробітниками.

Кравченко спершу відмовлявся йти у відставку, але після зустрічі із Зеленським 7 вересня таки подав заяву. Утім, конфлікт не згас: 14 вересня він заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та ще одній людині, пов'язаній із керівництвом САП. У НАБУ і САП відповіли, що підозру Кривоносу фактично не вручали, а дії генпрокурора назвали черговою атакою на антикорупційні органи.

Цей конфлікт — лише верхівка давнішої історії. НАБУ і САП створили після Революції Гідності саме для розслідувань проти впливових фігур, і їхня незалежність від президента чи генпрокурора закладена в самій конструкції. Директора НАБУ призначають за окремою процедурою, а генпрокурор не має права давати прокурорам САП вказівки у конкретних справах. Минулого року, 22 липня 2025-го, Верховна Рада ухвалила закон, який різко розширював повноваження генпрокурора щодо цих органів. У відповідь у Києві, Львові, Одесі та інших містах спалахнули протести, до критики долучилися європейські партнери, і вже 31 липня парламент повернув НАБУ та САП ключові гарантії незалежності.

Після цього антикорупціонери розкрили операцію «Мідас» — схему в енергетиці, у якій фігурували колишній міністр енергетики, на той момент міністр юстиції Герман Галущенко та бізнес-партнер Зеленського Тимур Міндіч. А 28 листопада 2025-го обшуки прийшли до Андрія Єрмака, тодішнього керівника Офісу Президента, якого того ж дня звільнили. 11 травня 2026 року йому офіційно повідомили про підозру у справі «Династія» — щодо легалізації понад 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка під Києвом.

Для Зеленського ця історія обертається подвійним ударом: рік тому він отримав протести за спробу обмежити незалежність антикорупційних органів, а тепер призначений ним же генпрокурор виносить той самий скандал на міжнародний рівень. 14 вересня у парламенті вже зареєстрували постанову про його звільнення, яке президент просить провести якнайшвидше.