Кадрова криза і протести: чи зайшла влада в глухий кут

18 серпня — день ікс: Верховна Рада збереться, щоб визначитися з новим очільником Міноборони. Інтриги немає — рішення вже ухвалене, і це не Федоров. Ексміністр оборони, який пішов у відставку, тепер опинився перед вибором: чи йти в жорстку опозицію до президента, чи делікатно дистанціюватися.

Проте справжня драма не в прізвищах. За сім років каденції Зеленського система держуправління, на думку оглядачів, досягла дна: на ключових напрямах — обороні, енергетиці, економіці — опинилися слабкі фігури, призначені за принципом особистої відданості, а не компетентності.

Сергій Корецький, ексголова «Нафтогазу», якого прочать у прем'єри, не має ні своєї команди, ні досвіду роботи в уряді. Рустем Умєров, який очолив Службу зовнішньої розвідки, — фігура, більше відома як посередник у закулісних домовленостях, аніж як розвідник. Євгеній Хмара, в.о. міністра оборони, — спецпризначенець, який опинився в незнайомій адміністративній системі.

Ситуацію ускладнює те, що антикорупційні органи готують нові гучні справи. За даними джерел, НАБУ активно розслідує можливе незаконне збагачення ексголови ОП Андрія Єрмака та підкуп депутатів, у якому фігурує голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Слідство проводить експертизи, зокрема ДНК-аналізи речей, вилучених під час обшуків.

Опитані аналітики сходяться на тому, що протести з картонками, які почалися з вимог щодо Федорова, вже переросли в ширший запит: люди вимагають не просто зміни міністра, а іншого підходу до управління країною. Опитування показують: 67% українців хочуть перезавантаження влади після війни.

Питання виборів під час війни стає дедалі актуальнішим. Хоча юридично вони неможливі без змін до законодавства, навіть у команді президента допускають: у якийсь момент Зеленському доведеться поступитися місцем новим політикам.