Керівник САП: прокурор мав закрити справу з провокацією, а не вести її до суду

На конференції в Києві з нагоди сьомої річниці Вищого антикорупційного суду Клименко розповів, що проаналізував виправдувальний вирок у цій справі. За його словами, вона «досить погана», тож роботу прокурора врахують під час підсумкового оцінювання в кінці року.

«Прокурор, отримавши матеріали, мав закрити це провадження після того, як воно надійшло до НАБУ. Тому що це його компетенція: воно надійшло вже з підозрою і справа дійсно не гідна була того, щоб її направляти до суду», — наголосив керівник САП.

Нині в прокуратурі напрацьовують нові підходи для таких ситуацій. Якщо правоохоронці передають справу за підслідністю, але вона слабка, її закриватимуть, навіть попри можливі репутаційні втрати.

«Розуміємо, що репутаційно це буде бити по нас… „ми напрацювали, передали в НАБУ, а прокурори справу просто поховали“. Але підхід має бути змінено: якщо підслідність не ваша, ви порушуєте закон, коли притягуєте цих осіб до відповідальності», — пояснив він.

Голова Апеляційної палати ВАКС Ігор Панаід уточнив: розслідування цієї справи вели не детективи НАБУ, а ДБР. За його словами, суд першої інстанції та апеляція одноголосно визнали наявність провокації — особа, яка діяла під прикриттям, фактично вкладала гроші людині, що відмовлялася їх брати.

«Важливо не направляти до суду такі справи, бо з матеріалів негласних розшукових дій очевидно, що мала місце провокація: людина каже, я не хочу, не буду брати, а особа, яка була під прикриттям, передає йому суму коштів», — додав Панаід.