Вакуум лідерства: хто продовжить справу Стармера і Макрона у Європі

Стармер і Макрон зуміли подолати роки суперечок між Лондоном і Парижем — від Brexit до рибальства — і очолити європейську відповідь на байдужість Трампа до України. Їхній тандем зібрав понад 30 країн навколо Києва, а також ініціював плани розмінування Ормузької протоки. Але тепер, коли британський прем'єр іде, а французький президент не може балотуватися на третій термін, союзники бояться, що Європа залишиться без керма.

Наступник Стармера Енді Бернем має мало досвіду у зовнішній політиці, хоча й запевняє партнерів у наступності курсу щодо НАТО та України. Значно більше тривог викликає Франція, де фавориткою перегонів вважають ультраправу Марін Ле Пен, яка обіцяла скасувати санкції проти Москви та вивести країну з військового командування Альянсу. Ліворадикал Жан-Люк Меланшон пішов ще далі, пообіцявши повний вихід із НАТО.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виглядає очевидним кандидатом на роль лідера, але він загруз у внутрішній кризі, а його партія дедалі бунтівніша. Депутат від ХДС Родеріх Кізеветтер прямо каже: «Мерц — не Черчилль». Він критикує канцлера за відмову надати Україні ракети Taurus і за м'якість у питаннях російського «тіньового флоту» та дипломатів. «Нам потрібен Черчилль. У нас було кілька моментів Черчилля, але поки що в Європі немає Черчилля», — додає Кізеветтер.

Польща та Італія також не поспішають брати на себе ініціативу: Туск і Мелоні відмовилися надсилати війська в Україну, а попереду в обох — вибори. Британські чиновники вже вивчають наслідки можливої перемоги проросійських сил для обміну розвідданими та майбутнього «коаліції охочих». Якщо Європа не дотримається обіцянок, Київ може відвернутися від ненадійного Заходу, попереджають дипломати.