Яблучна алергія в Кремлі: як Росія голосувала під дронами

Вибори до Держдуми в Росії відбулися — і обговорювати тут реально нема чого, крім того, кого взагалі пустили до парламенту за кремлівською вказівкою. Фракцію «Справедливої Росії» Сергія Миронова протягнули буквально на прапорці. Можливо, справа в іміджі: лідер партії прийшов голосувати в образі Рональда Макдональда. Утім, весь цей процес давно балансує між політичним фарсом і секретом Полішинеля.

Російська пропаганда традиційно подавала голосування як героїчне подолання чергових підступів ворога. Роками Москва називала Україну неіснуючою країною, а тепер «легендарні загони Путіна» виходять і попереджають Володимира Зеленського, щоб той не думав зривати російське голосування. У результаті в жертву принесли систему оповіщення росіян: поки горів НПЗ у Капотні, мешканцям столиці та інших регіонів залишалося гадати, де ховатися від українських дронів.

Окремий жанр російської дійсності — «блиск і убогість цифровізації». Онлайн голосував не лише «Рональд Макдональд», а й сам Володимир Путін. У Кремлі банально не було активовано Windows, що породило жарти про імпортозаміщення та «не дамо ані цента Держдепу». На відео з Кремля у Путіна помітні проблеми із зором — він мружиться, але окуляри для нього, схоже, не варіант. Голосував і Сергій Лавров — господар американського ноутбука, що додає іронії розмовам про імпортозаміщення. А московські газети натякали, ніби Путін особисто збивав дрони, які летіли на Росію.

Головна проблема російської виборчої системи виявилася пов'язана з «Яблуком». Умовно антивоєнну партію заборонили на федеральному рівні ще до початку кампанії. І лише в Новгородській області її кандидатів з недогляду зареєстрували та пропустили до законодавчих зборів. Після заборони на дверях виборчкомів по всій Росії з'явилися відповідні оголошення. Та лихо прийшло з іншого боку: підкріпитися яблуками вирішили самі члени виборчих комісій — поліція тут як тут.

А що з політичною конкуренцією? Дебати таки проводилися, щоправда, працівники російського телебачення обурювалися, що доводиться вставати о п'ятій ранку, бо не приходив майже ніхто. Якщо хтось і доходив — то в кращому разі співав або називав речі своїми іменами. Формально партії є, дебати є, кандидати є — а зі змістом складнощі. Російські опозиціонери, що виїхали, Юлія Навальна та Максим Кац закликали голосувати за будь-які партії, крім «Єдиної Росії». Але ж у кожній із решти партій у бюлетенях можна було знайти тих ще людожерів: саме КПРФ подала Путіну законопроєкт про визнання так званих «ЛДНР», Миронов войовничо бігає з кувалдою, а в ЛДПР погрози ядерною зброєю — як «Здрасьтє» зранку. Глава російського ЦВК Елла Памфілова, здається, навіть сама себе злякалася і поставила на третє місце партію «прямої демократії» замість спадкоємців Жириновського. Але потім поправила себе: карати вірну слугу режиму ніхто не буде. Тільки на яблука в Кремлі тепер алергія.