Зеленський і Трамп у Нью-Йорку: що стоїть за можливою зустріччю

Тиждень високого рівня в ООН починається 21 вересня в Нью-Йорку. Дональд Трамп виступатиме у вівторок, 22 вересня, Володимир Зеленський — наступного дня, коли заплановано й окреме засідання щодо миру та безпеки України. Замість Путіна на трибуну в суботу, 26 вересня, вийде глава російського МЗС Сергій Лавров.

За словами постпреда США при ООН Майка Волтца, Трамп прибуде до Нью-Йорка в понеділок удень, відвідає політичні заходи в Trump Tower, а до Вашингтона повернеться у вівторок увечері. Уже в четвер, 24 вересня, він чекає на візит Сі Цзіньпіна. Тож імовірне вікно для розмови з Зеленським — 21-22 вересня, хоча офіційно в графіку її досі немає. Пригадати варто Ватикан у квітні 2025 року: тоді зустрічі теж не було в планах, але два президенти поговорили приблизно 15 хвилин перед прощанням із Папою Франциском. Кажуть, що цьому посприяли Еммануель Макрон і тодішній британський премʼєр Кір Стармер.

Глава МЗС України Андрій Сибіга припускає, що результатом може стати домовленість одразу про два перемирʼя — енергетичне та морське. Київ до такого кроку готовий давно. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан нагадав, що Анкара передала Києву й Москві свої пропозиції щодо деескалації в Чорному морі й чекає на відповідь. Натомість Путін, за наявними сигналами, обрав подальшу ескалацію.

Контекст переговорів цього разу інший, ніж у Ватикані. Після двох невдалих кампаній проти Ірану адміністрація Трампа перебуває у слабкій позиції, а сама війна спричинила світову енергетичну кризу: лише в США у вересні бензин подорожчав на 6%, а дизель — на 12%. До проміжних виборів до Конгресу трохи більше місяця, і республіканці, найімовірніше, втратять більшість у Палаті представників, а щодо Сенату ясності немає. Рік тому Трамп був переконаний, що Україна програє; у квітні 2025-го Білий дім уже активно спілкувався з Кремлем — телефонні розмови з Путіним, візит Кирила Дмітрієва до Вашингтона, кілька раундів особистих зустрічей Стіва Віткоффа в Росії. Тоді ж у Вашингтоні відкинули ідею припинення вогню хоча б на 30 днів, і ця позиція зберігається. Українські удари по цілях у РФ дещо змінили уявлення Трампа про неминучість поразки Києва, але після фактичного програшу в Ірані засобів тиску на Москву у США поменшало.

Нинішня зустріч може відбутися після візиту Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа до Москви й Києва на початку вересня і напередодні можливого відновлення тристоронніх переговорів США—Україна—Росія в Абу-Дабі, де йтиметься про поступове зменшення повітряних ударів і чорноморське судноплавство. Минулого тижня Трамп навіть анонсував енергетичне перемирʼя, хоча Київ пропонував його неодноразово, а Москва щоразу відкидала. Зеленський описував суть так: зупинити знищення української критичної інфраструктури — продовольства, енергетики, базових елементів життєзабезпечення — в обмін на відмову від ударів по російській енергетиці. Російська економіка при цьому далеко не в найкращій формі: морський експорт сирої нафти з чорноморських портів упав більш ніж на 60%, експорт пшениці — на 50%, а руйнування логістичних центрів маркетплейсів дало збитків на $20 млрд. Тож заяви Кремля про невигідність припинення вогню чи повернення до «зернової угоди» схожі на блеф і підвищення ставок.

Підписання так званого «закону Грема» про жорсткі санкції проти Росії та друзів Путіна змінює розклад: він забороняє президенту США без згоди Конгресу скасувати чи послабити санкції, а американським субʼєктам — нові інвестиції в Росію та купівлю російського держборгу. Негайної загрози для Кремля немає, адже запровадження нових санкцій — виключне рішення президента, а після програної торговельної війни з Китаєм Вашингтон навряд чи битиме митами по експорту з КНР, Індії та Туреччини, які найбільше купують російські енергоносії. Але загравання Кремля з Білим домом, обіцянки трильйонних угод і врегулювання за рахунок поступок лише з боку України тепер нівелюються. Минулого тижня США також запровадили санкції проти російського ВТБ за співпрацю з Іраном. Позиції Вашингтона й Києва могло б підкріпити відновлення військової допомоги Україні, але до того, як запрацює оновлений Конгрес із більшістю демократів у Палаті представників, це малоймовірно — одноосібно адміністрація Трампа на такий крок не піде.