Фінансовий безвіз із ЄС: чому Україна ризикує відстати від Молдови

SEPA — це спільний платіжний простір, де перекази між країнами-учасницями майже такі ж швидкі й дешеві, як усередині однієї держави. Для України це шанс суттєво здешевити фінансові операції з ЄС, і Брюссель прямо заохочує Київ до цього кроку.

Однак головна перепона — створення централізованого Реєстру рахунків і сейфів. Відповідний законопроєкт №14327-д знову застряг у Верховній Раді. У вересні його обіцяють винести в зал, але лише для першого читання, і ніхто не береться прогнозувати, коли буде друге.

Показовим є досвід Молдови, яка приєдналася до SEPA в жовтні минулого року. За дев'ять місяців середня вартість переказу до ЄС упала з 20 до 1,11 євро — майже у 18 разів. Україна ж, за оцінками, втрачає на комісіях від 70 до 200 млн євро щороку. Для малого бізнесу це відчутно: близько 120 тисяч українських підприємств, що торгують із ЄС, могли б заощаджувати до 4 тисяч євро на рік кожне.

Навіть за оптимістичного сценарію — якщо Рада ухвалить закон уже у вересні, президент підпише, а уряд миттєво подасть заявку — повноцінний фінансовий безвіз з'явиться не раніше 2028 року. Але з огляду на попередні зволікання, це радше найкращий, ніж реалістичний, варіант.

Затягування має ще одну ціну: щорічний звіт Єврокомісії про розширення, який вийде в листопаді, може зафіксувати прогрес Молдови на тлі українського відставання. До того ж, поки ми зволікаємо, євроінтеграційні норми стають дедалі складнішими, і наздоганяти їх доведеться на менш вигідних умовах.