Літак Зеленського затримали в Молдові через російські дрони: що відомо

Історія стала відома зі слів прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре. Увечері 7 вересня він розповів, що літак Володимира Зеленського та першої леді Олени Зеленської «ледь не поцілив дрон», коли борт вилітав з Молдови до Осло. «Це та реальність, у якій він перебуває», — додав норвезький прем'єр. Деталей він не уточнив, а згодом в його офісі пояснили: у повітряному просторі Молдови була дронова загроза, через яку рейс і затримали. «Невідомо, наскільки близько дрони перебували до його літака», — заявив держсекретар.

За даними сервісу AirNavRadar, о 17:15 безпілотник локаційно втратили, а о 17:30 літак Зеленського вилетів. Співрозмовники в Офісі президента кажуть інакше: борт президента не був у повітрі одночасно з дроном. За їхніми словами, два російські безпілотники зафіксували в небі Молдови саме тоді, коли літак мав вилітати до Осло, і українська сторона чекала, поки БпЛА зникнуть з радарів. На момент їхнього перебування в небі літак ще стояв на землі. Той самий співрозмовник розповів, що Україна пропонувала підняти винищувачі F-16 для знищення безпілотника, але до цього не дійшло.

У Кишиневі факт затримки підтвердили. В уряді Молдови пояснили, що через загрозу БпЛА довелося закрити повітряний простір країни, і літак Зеленського зміг вилетіти лише після того, як небезпека минула. «Літак президента отримав дозвіл на зліт у вівторок після того, як було встановлено, що російський безпілотник впав на територію Молдови», — повідомив речник молдовського уряду. Посол Молдови у США Владислав Кульмінський вважає, що це, ймовірно, «не було випадковістю», хоч і застерігає: «занадто рано робити висновки». «Найімовірніше, це не випадковість, оскільки ми не віримо, що реактивний безпілотник просто так залетів на територію Молдови з метою ведення розвідки саме тоді, коли літак президента України перебував на землі в аеропорту», — сказав він.

Наступного дня, 8 вересня, дрон майже годину літав над Молдовою та Румунією. Оборонні відомства обох країн кажуть, що Shahed зайшов до Молдови з боку України, потім залетів до Румунії, повернувся до Молдови і розбився поблизу Михайлени Векі.

Аналітики ISW звертають увагу на те, що Москва може мати зиск із таких інцидентів. Вони змушують країни НАТО більше уваги приділяти власній обороні, а заразом можуть підривати впевненість у дієвості гарантій колективної безпеки за статтею 5 і стримувати окремі держави Альянсу від подальшої підтримки України.