Полонина Руна: вітряки, червонокнижні саламандри й тиша з кабінетів

Йдеться про високогір'я на висоті 1400 метрів над рівнем моря, де зараз прокладено 12 кілометрів дороги та стільки ж прорубано лісу під лінію електропередач. Будівництво веде компанія Friendly Wind Technologies, кінцевим бенефіціаром якої є колишній народний депутат від Партії регіонів Максим Єфімов — він склав мандат після повномасштабного вторгнення, а його бізнес релокувався з Краматорська на Закарпаття.

Екологи виявили на місці будівництва червонокнижні рослини, а згодом — надзвичайно щільну популяцію саламандри плямистої. Вони зверталися до Міністерства економіки, але отримали відписку. Коли фахівці приїхали знову, рідкісних рослин уже не було. Далі було звернення до Державної екологічної інспекції — і відмова перевіряти, бо, мовляв, звернення має надходити від фізичної особи, а не від громадської організації.

Представник «Української природоохоронної групи» Андрій Тупіков, який і подав петицію до Зеленського, каже: «Пояснення про те, що Державна екологічна інспекція не реагує на звернення громадських організацій не витримує критики». Він нагадує про рішення Верховного Суду наприкінці 2025 року, яке визнало законною перевірку інспекції саме після звернення його організації.

Окрема історія — з обіцянками. У травні на нараді з громадськістю Мінекономіки та «Ліси України» пообіцяли не рубати ділянки до повторного обстеження комісією. У червні міністерство навіть просило громадські організації делегувати представників. А 18–19 серпня ці ділянки просто вирубали. Петро Тєстов з ГО «Терен» розповідає: «Екологів шокувало, коли без жодного попередження всі ці ділянки були вирубані». Службове розслідування «Лісів України» порушень не знайшло.

Закарпатська ОДА відмовляється створювати охоронні зони для червонокнижних видів. Професор Іван Мойсієнко, автор сотень наукових публікацій, каже: «Ми пропонували: поїдьмо разом, ми все покажемо. У відповідь — лише ігнорування». Свалявське лісництво вже втратило сертифікат FSC, який вимагають європейські покупці деревини.

Фінансування проєкту теж викликає питання. За даними CEE Bankwatch Network, Європейський банк реконструкції та розвитку профінансував Ощадбанк, який відкрив кредитну лінію на 147 млн грн для Friendly Wind Technologies. Виходить, що держава не реагує на порушення, а проєкт реалізується в інтересах приватного бізнесу за міжнародні кошти.

Петиція на захист Карпат набрала голоси ще пів року тому, її підтримали понад 26 тисяч громадян. Окреме звернення підписали 174 науковці. Європарламент закликав не вирубувати праліси під вітряки. У Верховній Раді з законопроєктів вилучили норми, які спрощували б забудову Карпат, і зафіксували: спрощена процедура не поширюється на території вище тисячі метрів над рівнем моря. Полонина Руна — на 1400 метрах, але роботи тривають.

Кампейнер Greenpeace Україна Сергій Хара наголошує: «Будівельні роботи активно ведуться, цінні екосистеми нищаться, а голос громадян ігнорується». Природоохоронців непокоять і тези Карпатського саміту, який днями відбувся на Франківщині за участю президента. Петро Тєстов підсумовує: «Не можна розвинути сильну державу, знищуючи довкілля».