Профспілки розкритикували новий Трудовий кодекс: що не так із проєктом №16010

Документ уже не вперше потрапляє до Верховної Ради. Цього разу уряд провів його за спецпроцедурою, яку застосовують в умовах воєнного стану, — тобто без повноцінного погодження з профспілками. У Мінекономіки називають проєкт результатом майже дворічної спільної роботи з профспілками, роботодавцями та міжнародними партнерами, але принципові позиції ФПУ в новій редакції так і не врахували.

Головна претензія — до тези про «договірні трудові відносини». У ФПУ зазначають: договірне регулювання працює лише тоді, коли сторони рівні. А людина, яка шукає роботу, зазвичай не може диктувати умови роботодавцю. Там, де чинний закон гарантує базовий захист, новий проєкт пропонує «домовленість сторін» — і в результаті програє працівник.

Схожа історія з гнучкою зайнятістю. Уряд обіцяє більше можливостей поєднувати роботу із сім'єю, проте на практиці, порівняно з чинними нормами, список тих, хто може претендувати на надомну чи дистанційну роботу, скоротиться. Падають і гарантії щодо залучення до нічних, надурочних робіт та відряджень. Найбільше ризикують ті, кому гнучкість потрібна найдужче: батьки з малими дітьми, люди з інвалідністю, ті, хто доглядає рідних.

Соціальний діалог теж має виглядати посиленим, але на ділі роботодавець зможе ухвалювати локальні акти без погодження з профспілками, а обов'язкове погодження на звільнення замінять формальними консультаціями. Нинішню процедуру, за якою профспілка може ініціювати звільнення керівника-порушника, скасують.

Окремо у ФПУ вказують на цифри. Соціальну відпустку хочуть урізати з 10 до 7 днів, а за певних підстав — із 17 до 10. Дозволені надурочні зростуть до 180–250 годин на рік замість нинішніх 120. А до нічних і надурочних робіт та відряджень залучатимуть за ініціативою роботодавця — без згоди самого працівника.

Ще один камінь спотикання — зарплата. У ФПУ погоджуються, що оплата є результатом праці, але нагадують: у проєкті досі немає прив'язки мінімальної зарплати до середньої по сектору на рівні не нижче 50%, як передбачає Директива ЄС 2022/2041. Там переконані: слова про гідну оплату мають підкріплюватися конкретною нормою, а не залишатися декларацією.