Закон Ліндсі Грема ухвалили: чому Україні не варто тішитися

Голосування в Демпартії вийшло розколотим: 152 демократи були проти, лише 58 — за. І ентузіазм республіканців, і побоювання демократів крутяться зовсім не навколо українського питання.

Суть закону — наділити Трампа правом на власний розсуд бити 100-відсотковим митом по країнах, які купують російські енергоносії. Якщо хтось гадає, що це стосується лише Китаю чи Індії, то дарма. Серед покупців російської нафти й газу — Євросоюз, Японія, Південна Корея, В'єтнам, Бразилія, Саудівська Аравія. Загалом таких країн не менше сорока. Тобто тарифні війни де-факто повертаються у світову практику.

Документ пролежав в обох палатах цілий рік і міг лежати ще стільки ж. Зрушило його кілька обставин одразу. По-перше, наближаються переговори Трампа і Сі 24 вересня, а заходить на них американський президент із дуже слабкою позицією: США застрягли в Ірані без швидких перспектив узяти під контроль Ормуз, а вихід хуситів до Баб-ель-Мандебської протоки та удари по головному нафтопроводу Саудівської Аравії здатні заблокувати королівство. Вирішити близькосхідний клубок без допомоги Пекіна Трампу нічим, тож йому потрібен бодай якийсь козир на руках — і це знову торгові війни, його улюблений інструмент.

По-друге, республіканці можуть втратити Конгрес, і до кінця каденції Трампу потрібно зміцнити позиції. Скасувати цей закон потім буде практично неможливо — двох третин голосів у демократів для цього не буде. По-третє, республіканці вже будуть апелювати до цього документу в передвиборчій кампанії, адже MAGA розвертається у бік України.

Але варто наголосити ще раз: законопроєкт не про Україну. Він про посилення самого Трампа. Логіка мит визначатиметься двома речами — ситуативною тактичною грою проти партнерів і тих, кого він вважає ворогами, та його щирою вірою, що митна політика тягне США до реіндустріалізації. Попередні мита справді дали часткове повернення виробництва та внутрішні інвестиції, але ширше пожвавлення промисловості радше пов'язане з інвестиціями у високі технології та попитом від штучного інтелекту, а не з митами. Трамп усе це записує на свій рахунок і далі будуватиме на цьому гру.

Нинішня війна на Близькому Сході робить російську нафту майже безальтернативною. Навіть нові мита проти Китаю та Індії не зупинять експорт — обходити санкції там уміли й раніше. Обмеження можливостей такого гравця, як Саудівська Аравія, лише додає російській нафті ваги. Тож сподіватися, що закон Ліндсі Грема зараз зупинить російський нафтовий експорт, не доводиться.

Найімовірніший сценарій переговорів США — Китай — чергова обмежена угода про торгове перемир'я. Питання України та Близького Сходу — це вже значно складніша розмова, яку Пекін готовий вести лише за суттєво ширші поступки від США. Чи готовий на них Трамп — відкрите питання, і перед виборами такий крок для нього доволі ризикований. Він піде на нього хіба що за стовідсоткової впевненості в успіху — коли війну можна буде зупинити й продати мир як власне досягнення.