Балістика по Києву, санкції Грема і підготовка зустрічі Зеленського з Трампом

За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок нічної атаки постраждали щонайменше 12 осіб, зокрема діти 10 і 12 років. Дев'ятеро поранених перебувають у лікарнях. Тієї ж ночі ракети прилетіли по Одесі — там поранені троє людей, а вибухи також чули в Запоріжжі та Кропивницькому.

Міський голова Віталій Кличко попередньо повідомив, що уламки впали в кількох місцях Дніпровського району — на території складів і поблизу АЗС. Пошкоджено фасад триповерхової офісної будівлі, у кількох житлових будинках вибито вікна. У Солом'янському районі попередньо зруйновано складську будівлю, у Святошинському зафіксовано влучання в нежитлову споруду. Через атаку на лівому березі Києва, а також у Солом'янському, Голосіївському та Святошинському районах впав тиск води. Зранку ворог бив дронами: за попередніми даними, у Подільському районі влучив у складську будівлю.

У Вашингтоні тим часом стався важливий для України голос. Палата представників 16 вересня підтримала законопроєкт про санкції проти Росії імені покійного сенатора Ліндсі Грема — 262 голоси «за», 159 «проти». Сенат ухвалив документ ще 7 серпня, тож тепер слово за президентом США Дональдом Трампом. Закон дозволить главі Білого дому запроваджувати мита до 100% проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Росії обходити санкції. Передбачені й обмеження проти російських посадовців, банків і тіньового флоту, а також продовження санкцій щодо Ірану.

Документ пройшов довгий шлях: його авторами були республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блюменталь, а ще до смерті Грема 11 липня сенатори разом із Білим домом пом'якшили текст. Тепер він охоплює не понад 60 країн, а п'ять основних імпортерів нафти й п'ять — газу; замість мит у 500% ідеться про ставки від 0 до 100%, які визначатиме торговий представник США. Уже після смерті сенатора Трамп попросив додати санкції проти Ірану та «військового крила» Хезболли.

Паралельно Київ і Вашингтон готують зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку — орієнтовно на тижні 21–27 вересня. Про це на брифінгу розповів речник МЗС Георгій Тихий, зазначивши, що команди нині працюють над змістом можливих перемовин. «Складова українсько-американська буде присутня. Я маю на увазі не лише зустріч з президентом, але й інші контакти. Можливо, з представниками Конгресу, з бізнес-колами», — сказав він. За його словами, у Зеленського та міністра закордонних справ Андрія Сибіги заплановані двосторонні й багатосторонні зустрічі з партнерами від Європи й Північної Америки до Латинської Америки, Африки, Близького Сходу та Азії, а також підписання шести двосторонніх документів, деталі яких поки не розкривають.

У вечірньому зверненні 16 вересня Зеленський анонсував антикорупційні кроки. За його словами, готують рішення, яке поверне декларування для правоохоронців і представників Сил безпеки, які не перебувають безпосередньо на війні, — в обсязі, що дозволить контролювати їхній майновий стан і спосіб життя. Окремо президент повідомив про розмову з прем'єр-міністром Сергієм Корецьким і наголосив на потребі перевірити всіх керівників центральних органів виконавчої влади — і призначених, і тих, хто виконує обов'язки. «Від податкової, АРМА і до різних інспекцій, в яких є корупційні ризики і вони високі», — заявив він. Зеленський також згадав ухвалені Верховною Радою закони, виконання яких передбачене зобов'язаннями перед міжнародними партнерами: ці рішення пов'язані з фінансуванням держбюджету та частковим покриттям його дефіциту.

Не стоять осторонь і балтійські союзники. 67 депутатів естонського парламенту (із 101) внесли проєкт заяви «За перемогу України та забезпечення безпеки в Європі», в якому пропонують щороку надавати Україні військову й фінансову допомогу обсягом щонайменше 0,25% ВВП Естонії. Документ передав голова комісії із закордонних справ Марко Міхкельсон із Партії реформ; комісія має розглянути його 17 вересня. Депутати закликають союзників насамперед постачати системи й ракети ППО та готувати критично важливі запаси до зими, обмежити доступ Росії до технологій і скоротити її доходи від експорту енергоносіїв, а також підтримують створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії. Окремо в заяві засуджено вибори до Державної думи, які Росія 20 вересня проводить на тимчасово окупованих територіях України, та підтверджено підтримку вступу України до НАТО і ЄС.