Монобільшість «Слуги народу»: що лишилося від 226 голосів

Формально у фракції «Слуга народу» досі 226 депутатів — мінімум, потрібний для ухвалення рішень. Але в цю кількість входять і ті, хто виїхав за кордон, і ті, хто під слідством. Із початку 2023 року жоден закон, підписаний президентом, не набрав 226 голосів «слуг».

Аналітики проєкту «Голка» виділяють три етапи життя монобільшості. У 2019-му Рада працювала у «турборежимі»: тодішній спікер Дмитро Разумков навіть вигадав спеціальний «шифр», аби підказувати новачкам, за що голосувати. У 2021-му фракція пережила перше потрясіння — Разумкова зняли з посади, і він сформував власну групу з колег, які не вийшли з фракції, боячись втратити мандат.

Найвища консолідація була у 2022 році, коли частина депутатів почала повертатися. Але за весь перший рік повномасштабної війни лише 6 законів, підписаних Зеленським, отримали понад 226 голосів «слуг». Далі — лише падіння.

Голова «Голки» Ірина Федорів каже: заступник голови фракції Андрій Мотовиловець пояснює ситуацію страхом і втомою депутатів через антикорупційні органи. Але у 2026 році це вже не пояснення — голосів просто немає. Тож на кадрові питання «слуги» змушені добирати голоси з уламків ОПЗЖ, що експертка вважає неприпустимим під час війни.

Фракція втрачає людей: хтось іде після вироку суду (Анатолій Гунько, Олександр Трухін), когось виключають після скандалів і розслідувань (Олександр Дубінський, Микола Тищенко). Замінити мажоритарників неможливо — вибори на округах під час війни не проводяться.

Вихід, на думку Федорів, — широка коаліція з опозицією та прозорі правила ухвалення законів. Але для цього потрібна політична зрілість усіх сторін і відмова від використання проблем фракції для електоральних балів. Поки що саме це блокує переформатування.