Рада може голосувати в укритті: Стефанчук пропонує новий порядок

Зараз оголошення тривоги означає для депутатів перерву: вони разом з працівниками Апарату Ради мусять іти до безпечного місця, а пленарне засідання зупиняється. Через регулярні та тривалі тривоги в Києві парламент, за логікою пояснювальної записки, втрачає чимало часу, відведеного на роботу.

Новий механізм виглядає так: після сигналу тривоги або повідомлення про підвищену небезпеку нардепам дають 10 хвилин, щоб дістатися укриття. Далі засідання не просто відновлюють — його продовжують прямо там.

Для цього задіють електронну систему. Депутати мають особисто реєструватися, записуватися на виступи та голосувати, причому система має унеможливити голосування однієї людини замість іншої. Голосування з питань порядку денного під час такого засідання відбуватиметься виключно електронно, а порядок використання системи затверджуватиме голова Верховної Ради.

Якщо тривога закінчиться раніше, ніж депутати розглянуть усі питання, повертатися до сесійної зали не обов'язково — роботу в укритті можна довести до кінця. Щоб це запрацювало, пропонують скасувати норму постанови Ради від 7 лютого 2023 року про обов'язкове переривання засідання після оголошення тривоги.

Мета документа — безперервне виконання парламентом конституційних повноважень в умовах воєнного стану та постійної загрози російських атак. Додаткових видатків із держбюджету, згідно з пояснювальною запискою, для цього не потрібно.

Раніше у Верховній Раді вже показували альтернативний формат роботи під час тривог: на мінус першому поверсі будівлі, у конференц-залі та сусідніх приміщеннях облаштували робочі місця для депутатів, додали екрани для стеження за розглядом законопроєктів і передбачили окреме місце для журналістів. Стефанчук тоді пояснював це збільшенням кількості повітряних тривог у Києві.